Експлуатація генератора на вулиці, особливості та умови.
У цьому і наступних оглядах ми торкнемося питання, що часто цікавить
власників заміських будинків. Чи можна встановити генератор на вулиці, щоб
не займати якесь приміщення, які можуть бути нюанси і чи існує бюджетне
рішення?
Почнемо з того, що зазвичай зустрічаються два типи генераторів, відкриті
та закриті.
Відкритий тип генераторів - це зазвичай рамне виконання, яке має ступінь
пило-вологозахищеності IP23.
Генератори закритого типу мають конструкцію, в якій двигун, альтернатор
та інші частини заховані в металевому контейнері, і завдяки цьому мають
вищий ступінь пило-вологозахищеності IP54 або вище.
Для ясності давайте розберемося, що таке IP і що означають цифри після
цієї абревіатури.
Класифікація IP - це загальновизнаний стандарт, за яким визначається
стійкість корпусу будь-якого електроприладу забезпечити захист від попадання

всередину будь-яких твердих частинок і вологи у вигляді водяного пилу або
води.
Перша цифра, це рівень захищеності від пилу (різних і твердих фракцій).
Друга цифра, це рівень захищеності від водяного пилу і води.
Також ступені захисту визначають можливе місце експлуатації
електроприладу (електрообладнання).
У випадках з генераторами в основному користуються двома ступенями
рівня пиле-вологозахищеності, це IP23 і IP54.
IP 23 - Електроприлади та обладнання з цим ступенем захищеності мають
бути встановлені та експлуатуватися в промислових приміщеннях, що не мають
опалення. Тобто не просто неба.
IP 54 - Електроприлади та обладнання з цим ступенем захищеності мають
бути встановлені та експлуатуватися на вулиці. Не розраховане на пряме
попадання водяних струменів.
Цей ступінь захищає обладнання від бризок, крапель води і фракцій пилу.
Тобто цей ступінь захисту дає змогу експлуатувати генератор на вулиці, під
дощем, снігом тощо.
Як правило, генератори рамного типу IP23 ще називають відкритими.
Здебільшого ці генератори виконані за однією схемою, коли на рамі кріпиться
двигун з альтернатором, посадкове місце для акумуляторної батареї, а у верхній
частині рами кріпиться паливний бак. Рама виконана зі сталевої круглої труби і
частково захищає частини генератора від ударів та інших механічних впливів.
Для розуміння різниці, генератори в кожусі ще називають вуличним
(всепогодним) виконанням. У цих генераторів несуча конструкція, це не рама зі
сталевої труби, а лонжерони, що нерідко поєднують у собі призначення ємності
для палива (паливного бака). На цій рамі будується жорсткість для кріплення
панелей, які утворюють кожух генератора, що повністю закриває всі його
частини від попадання опадів тощо.
У цьому кожусі передбачені бічні дверцята, що забезпечують доступ,
необхідний для заправки палива, проведення технічного обслуговування і
поточних ремонтів вузлів і деталей генераторної установки.
Генератори в кожусі мають істотний плюс не тільки через можливість
працювати просто неба, але ще й хорошу шумоізоляцію. Це робить їх ще більш
цікавими для експлуатації в приватному секторі, в місті та інших соціальних,
густонаселених місцях. Адже погодьтеся, далеко не кожному сусідові по
будинку або офісу сподобається постійний гучний шум від відкритого
працюючого двигуна.
Тепер звернемо увагу і на інші особливості в різниці між рамними
генераторами і генераторами в кожусі.
Генератори в кожусі значно дорожчі, важчі та габаритніші, це робить їх
менш придатними до експлуатації в мобільних версіях, особливо якщо йдеться
про потужність генератора до 10 кВт.
Наприклад, відкритий (рамний) дизельний генератор потужністю 8 кВт
оснащений одноциліндровим двигуном з повітряною системою охолодження

має масу 110 кг, для порівняння його аналог у кожусі з рідинною системою
охолодження має масу 250-300 кг.
Резюмуючи це обговорення можна з упевненістю сказати, що придбання
генератора бажано опрацювати під конкретне завдання. Надалі це дасть
можливість максимально ефективно користуватися генератором, маючи при
цьому очікуваний рівень комфорту.